Алгоритм дій персоналу потенційно небезпечних об’єктів з протидії хибним повідомленням про загрозу вибуху
Алгоритм дій персоналу потенційно небезпечних об’єктів з протидії хибним повідомленням про загрозу вибуху
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, щодо якого надійшло повідомлення про загрозу вибуху.
І. Завдання алгоритму.
-
Проведення профілактичних заходів з метою завчасного можливого виявлення, вибухонебезпечних предметів, підозрілих чи не відомих;
-
Забезпечення оперативного реагування на повідомлень про загрозу вибуху та максимально швидке відновлення нормального функціонування організацій, установ тощо;
ІІ. Алгоритмом рекомендовано:
-
керівництву ПНО здійснити розподіл території ПНО на зони відповідальності за персоналом, у тому числі і прилеглу територію, особливо виділити відповідальних за вхід та периметр об’єкту;
-
керівництву ПНО зобов’язати підпорядкований персонал на здійснення більш уважного контрольно-перепускного режиму та поточного контролю території об’єкту з метою запобігання прихованому занесенню вибухових пристроїв на територію ПНО. Особливо важливо, щоб ці функції сумлінно виконували охоронці, прибиральники, а також відповідальні за робочі місця (наприклад – вчитель у закріпленому за ним навчальному класі) і т.п.
-
персоналу ПНО здійснювати періодичні перевірки ПНО з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів (наприклад – обхід охоронцем, прибиральником під час роботи, тощо);
-
персоналу ПНО здійснювати контроль за транспортними засобами на території з метою оперативного виявлення незнайомих автомобілів, які не належать персоналу чи відвідувачам закладу;
-
персоналу ПНО звертати увагу на речі залишені без нагляду. У випадку виявлення сумки або валізи невідомого походження – провести першочергові заходи по встановленню господаря (шляхом опитування, аналізом відеоспостереження або в телефонному режимі)
АЛГОРИТМ ДІЙ КЕРІВНИКА
1. Визначити наявність захисних споруд які знаходяться на території, їх стан та можливості щодо розміщення особового складу, стан та справність комунікаційних мереж, можливості автономного функціонування, забезпечити наявність як мінімум одного радіоприймача на захисну споруду.
2. Уточнити плани евакуації навчального закладу, установи. Передбачити інструктажі педагогічного персоналу щодо порядку дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, дійти чіткого виконання та розуміння педагогами плану евакуації.
3. Забезпечити наявність покажчиків руху та місць розміщення особового складу.
4. Періодично проводити теоретичні заняття з учнями щодо дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, обов’язково наголосити про їх важливість. Для проведення занять активно застосовуйте методичний посібник Дії у разі надзвичайної ситуації або війни.
5. Доводити на теоретичних заняттях порядок дій у разі отримання сигналу попередження “УВАГА ВСІМ” (з акустичним супроводженням пульсуючого реву сирен).
6. Планово провести практичне виконання заходів, щодо евакуації особового складу до захисних споруд (необхідно проводити поетапно, спочатку молодші класи, потім старші, на завершення провести загальну евакуацію). Дані заняття необхідно проводити як ознайомчу.
7. Врахувати недоліки які були допущенні під час практичного виконання евакуації, їх врахувати у подальшій роботі з метою їх недопущення.
8. Перевірити, за необхідності поповнити медичні аптечки, та утримувати в готовності до застосування.
9. Підготувати педагогічний персонал щодо роботи з ліквідації панічних настроїв в навчальних класах.
БОРОТЬБА З ЧУТКАМИ
До основних причин виникнення чуток відносяться:
— різнобій і різноплановість інформації про подію;
— тривала затримка в ухваленні рішення;
— паніка;
— наявність організаційних проблем.
1. Намагайтеся уникати ситуацій, що породжують чутки
До них відносяться:
— нестача офіційної інформації та повідомлень з першоджерел;
— неповні повідомлення з першоджерел;
— підвищений рівень вимог і побоювань громадськості;
— помилкова інформація, що породжує сумніви;
— відсутність уваги до вимог особи (людина отримує задоволення від володіння «інформацією для внутрішнього користування»);
— затягування ухвалення рішень щодо серйозних питань;
— відчуття неможливості вплинути на свою долю;
— наявність великих організаційних проблем;
— конфлікти організації і окремих осіб.
ІІІ. Дії персоналу при отриманні повідомлення про загрозу вибуху:
-
сповістити весь наявний персонал та відвідувачів, перевірити закріплені зони відповідальності та провести обстеження місць загального користування ПНО, а саме: вхід, прилеглі ділянки місцевості, периметр, коридори, сходи, гардероби (роздягальні), туалети, буфети (їдальні) та інші місця можливого масового скупчення людей. Також здійснюється перевірка критичних елементів інфраструктури (котельні, склади пально-мастильних матеріалів, електричні підстанції, склади отруйних та небезпечних речовин тощо);
-
у разі виявлення підозрілих або вибухонебезпечних предметів, а також неможливості встановлення господаря залишеної без нагляду сумки, валізи чи іншого невідомого предмета – категорично заборонено проводити з вказаними предметами будь які маніпуляції (зрушувати з місця, переміщати і взагалі підходити до них). В даному випадку персоналом інформується поліція через лінію «102», здійснюється евакуація по маршрутам, що максимально віддалені від підозрілого предмету та в подальшому проводиться очікування на безпечній відстані (не менше 50 м в будівлі та 100 м на відкритій місцевості) прибуття СОГ, вибухотехнічної, кінологічної та інших служб.
ІV. Планування та проведення евакуації
У випадку виявлення вибухонебезпечного чи підозрілого предмету з невизначеним господарем, а також у випадку реальної загрози при виявленні вибухових матеріалів евакуація здійснюється по маршрутам, що максимально віддалені від підозрілого предмету.
Слід зазначити, що маршрути евакуації є індивідуальними для кожного окремого об’єкта, оскільки необхідно враховувати багато факторів, а саме: розташування об’єкта на місцевості, будівельний план об’єкта (наявність та кількість аварійних і запасних виходів), наявність та вид критичних елементів інфраструктури, тощо.
У багатьох випадках, при неправильних діях, евакуація може завдати значно більшої шкоди ніж користі, адже, як показує аналіз терористичних актів, у більшості випадків вибухові пристрої встановлюється саме на шляхах евакуації чи інших ділянках максимального скупчення людей.
Враховуючи вищевикладене, при плануванні евакуації, маршрути не слід прокладати через центральні входи та виходи будівлі, центральні КПП чи заїзди на територію об’єкта. Визначені маршрути, у разі проведення евакуації, необхідно додатково перевірити на наявність вибухонебезпечних чи підозрілих предметів. При організації евакуації необхідно уникати одночасного великого скупчення людей в одному місці.
